Вибухонебезпечні предмети – небезпечні для життя людини

До вибухонебезпечних предметів в наші дні можна віднести будь-яку речовину або предмет, який здатний вибухати і заподіювати чимало біди тим, хто не уміє з ними поводитись. Найпильніша увага зараз приділяється таким «дитячим» розвагам як петарди. Ці предмети здатні розриватися в руках людини, що не уміє з ними поводитися. Можливий і інший варіант, коли дана річ зроблена з порушеннями технології виготовлення. До небезпечних і важких наслідків може привести така іграшка. Відомі випадки, коли діти залишалися без верхніх або нижніх кінцівок тіла, без очей і т.д. Щоб уникнути нещасних випадків, слід точно знати інструкції по вживанню петард в побуті. Займатися  цим повинні дорослі люди, добре розуміючі наслідки від неправильного їх вживання.

Вибухонебезпечною речовиною може виявитися предмет, що має вибуховий газ. Будь-який вибух спричиняє за собою позбавлення здоров'я людини. У кожному будинку є газові плити, які мають точну інструкцію по її використанню. Порушення такої інструкції може привести до вибуху. Ось чому маленьких дітей не допускають до використання газових плит. Користуватися нею може лише та людина, яка добре знає інструкцію по її використанню і пройшла певний курс навчання.

Не зайвим буде нагадати хлопцям про зброю, яка теж може розірватися в руці. Часто знайдена зброя або старі предмети (бомби, міни, гранати, рушниці), що залишилися після часів війни ще можуть принести свій смертоносний заряд в наші дні. Чимало відомих випадків, коли хлопці, не підозрюючи про небезпеку, грають знайденими предметами.

Гра з вибухонебезпечними предметами загрожує втрати здоров'ю не лише тому, хто вирішив пограти, але і поруч товаришеві, що стоїть.

Часто в ці ігри потрапляють хімічні речовини, здатні вибухати. Учні деколи не розуміють, що проводити досліди і експериментувати з речовиною тобі не відомою, досить небезпечний захід. Такі досліди або експерименти частіше закінчуються бідою, де в кращому разі дитина потрапляє до лікарні. Проте чимало відомих випадків, коли такі ігри закінчуються смертю одного з товаришів.

Не грайте з предметами, які є вибухонебезпечними! Не допускайте, щоб грали ваші товариші! Пояснюйте їм крайню небезпеку таких ігор!

Токсикоманія – отрута для організму людини!

Токсичність – отруйність, тобто здатність деяких хімічних речовин робити шкідливий вплив (ураження) тваринним організмам. Значить – токсикоманія – це добровільне бажання ввести всередину організму отруту, а токсикомани – люди, що добровільно займаються цим. Є цілий ряд хімічних сполук (певні види розчинників фарб, деякі види клею на основі швидковисихаючих розчинників і тому подібне) запах яких має галюциногенні властивості при дії його на організм людини при сильній концентрації. Галюцинації – бачення, що виникають унаслідок розладу діяльності мозку. Вони бувають – зорові, слухові і так далі.

Тепер ясно, що токсикомани – це люди, що бажають викликати у себе галюциногенні бачення за допомогою хімічних речовин. Різні клеї і розчинники коштують значно дешевше за напої і, при користуванні ними, відсутній запах з роту, супроводжуючий вживання алкоголю.

Найстрашнішим для токсикоманів є ураження функцій головного мозку, яке поступово опускає людину до рівня тварини, не говорячи вже про рівень захворюваності серед цієї категорії людей і значне скорочення тривалості життя.

Наркотики – група речовин переважно рослинного походження і так званого жирного ряду; надають пригноблюючу дію на головний мозок і, завдяки цьому, проводять усипляння і знеболення, а в невеликих дозах викликають ейфорію (блаженний стан)

Наркоманія – хворобливий потяг до вживання наркотиків, а наркоман – людина страждаюча наркоманією.

Наркотики – це черговий крок людини, що вже випробувала на собі дію алкогольних напоїв, запахів галюциногенних хімічних речовин. Як правило при цьому абсолютно не враховується дуже швидке звикання до наркотиків і придбання дуже стійкої наркотичної залежності. Наркотики уживаються, в більшості випадків, в пігулках, способом куріння соломи нарковміщуючих рослин і внутрішньовенних ін'єкцій нарковміщуючих речовин.

Вживання наркотиків – одна з найнебезпечніших шкідливих звичок людини. Людина крім того, що вживає наркотики, своїми руками значно укорочує собі життя, вона стає соціально небезпечною для суспільства. Користуючись не стерильними шприцами, наркомани, в більшості випадків заражаються вірусом імунодефіциту людини. Потрапивши в наркотичну залежність, наркомани, як правило, стають на шлях злочинів. Їм потрібно багато грошей, щоб придбати наркотик, і вони не зупиняються ні перед чим, щоб їх добути, тобто жодних моральних цінностей для наркозалежних людей не існує.

 Інфекційні хвороби. Чистота – запорука здоров'я!

До надзвичайних ситуацій природного походження відносяться інфекційні хвороби, тобто хвороби які передаються від хворої людини до здорової.

На інфекційні хвороби хворіють не лише люди, але і тварини. Причому деякі хвороби тварин легко передаються людям. Такими хворобами люди можуть заражатися від собак, кішок, корів, коней, овець, голубів, курей, наприклад – під час догляду за ними або в разі споживання молока або м'яса хворих тварин.

Останніми роками все частіше в осінньо-зимовий період виникають проблеми можливих епідемій простудних захворювань. Причому, збудник цього захворювання під впливом навколишнього середовища постійно мутує (тобто змінюється), що створює додаткові труднощі в створенні протигрипозних вакцин. Що ж потрібно робити, щоб уникнути простудних захворювань? Насамперед, дуже велику роль в боротьбі з цим захворюванням грає дотримання чистоти і правил гігієни, які не лише в значній мірі знижує небезпеку захворювання, але і укріплюють здоров'я.

Чистота тіла, дотримання чистоти в житлових і адміністративних приміщеннях, у дворі місцях суспільного користування, на кухні і так далі оберігає людину від попадання в організм мікроорганізмів заразливих захворювань. До особистої гігієни відносяться: догляд за шкірою, за порожниною рота, дотримання режиму, заняття фізкультурою і загартування організму, догляд за одягом і взуттям.

Велике значення для здоров'я людини має догляд за шкірою, оскільки шкіра оберігає організм людини від проникнення мікробів, від різних пошкоджень. Шкіра регулює теплообмін, оскільки через неї виділяється надлишкове тепло. Але шкіра легко забруднюється пилом, що знаходиться в повітрі, на землі і різних предметах, з якими стикається людина. Разом з пилом на шкіру потрапляють мікроби у тому числі і хвороботворні. Щоб шкіра була чистою, потрібно щодня умиватися з милом, щодня митися до поясу або приймати душ. Вода, призначена для умивання або душу повинна мати кімнатну температуру: прохолодна вода освіжає, надає бадьорості, укріплює нервову систему і загартовує організм.

Руки треба постійно тримати в чистоті, оскільки вони забруднюються більш всього. Руки необхідно мити обов'язково перед їдою, а також після прибуття додому, після відвідин туалету.

Не рідше за один раз на тиждень потрібно митися в лазні під гарячим душем або у ванні з подальшою зміною натільної і постільної білизни.

Щоб зберегти зуби, необхідно регулярно чистити їх зубною пастою (вранці і перед сном), періодично проводити профілактичний огляд у лікаря-стоматолога.

Одяг і взуття завжди мають бути чистими. Тому їх необхідно чистити щодня. Знятий верхній одяг потрібно тримати в шафі або на вішалці в передпокої.

Одним з основних шляхів поширення вірусних захворювань є контактний, коли збудники передаються безпосередньо хворій людині. При розмові, чханні і кашлі хворі виділяють в повітря безліч найдрібніших крапельок, в яких знаходяться мільярди мікробів. Здорова людина разом з повітрям вдихає їх. Небезпеку поширення збудників подібним шляхом можна значно зменшити, якщо хворий при кашлі, чханні або розмові прикриватиме ніс і рот хусткою або марлевою пов'язкою.

В той же час здоровим людям в період поширення простудних захворювань рекомендується, по можливості, обмежити користування суспільним транспортом і не вступати в контакт з хворими людьми.

До цих пір не зжиті випадки інфекційних захворювань в літній період. В цей час збудники інфекційних хвороб можуть передаватися при купанні у воді (водний шлях) і при вживанні їжі, води і продуктів, заражених мікробами (харчовий шлях).

Інколи інфекція поширюється комахами – переносниками збудників багатьох хвороб. До них відносяться комарі, мухи, кліщі, воші і так далі.

У цей період дотримання заходів і правил особистої і суспільної гігієни набуває первинного значення.

Під час літнього відпочинку купатися потрібно лише в спеціально відведених для цього місцях.

Овочі і фрукти потрібно ретельно обмивати кип'яченою водою; молоко і воду вживати лише після кип'ятіння.

Продукти харчування і питну воду слід зберігати лише в ретельно закритій тарі. Посуд має бути чистим. Перед вживанням хліб рекомендується обпалювати на пальнику або прогріти в духовці, печі.

Після прийому їжі посуд має бути негайно вимитий гарячою водою з милом і поставлений в шафу. Хліб та інші продукти харчування заховати в тару і також поставити в шафу.

Обідній стіл потрібно вимити гарячою водою і досуха витерти. Після цього підмести кімнату.

Велике значення має утримання в чистоті житлових приміщень. У квартирі треба щодня проводити вологе прибирання – стирати пил зі всіх предметів і меблів, протирати підлогу, стежити за чистотою місць суспільного користування (щодня мити і чистити раковини, плити, вологою ганчіркою протирати підлогу коридору, передпокою і тому подібне).

Дітям також треба утримувати в чистоті не лише своє тіло, але і одяг, взуття, приміщення в якому ви знаходитеся. Це головна умова здоров'я людини!

  Пожежна безпека. Обережно - вогонь!

Пожежа – це неконтрольований  процес горіння, що супроводжується знищенням матеріальних цінностей і що створює небезпеку життя людей. Велику небезпеку в діяльності людини представляють лісові пожежі. Це загибель ділянки лісу, тварин і тому подібне. Найбільш частою лісовою пожежею є низова пожежа, при якій горять лісова підстилка, трав’янисто-кущовий покрив, молоді дерева і підлісок. При виникненні верхової лісової пожежі також горять крони дерев. Причини виникнення лісових пожеж – це від грозової блискавки в посушливий період року, в результаті діяльності людини (непогашені вогнища, сигарети і тому подібне) потрапивши в зону, куди поширюється лісова пожежа, людина повинна прийняти всі заходи, щоб вийти з неї. Виходити із зони поширення лісової пожежі необхідно в направленні перпендикулярному направленню вітру. Вийшовши із зони поширення лісової пожежі необхідно терміново повідомити про пожежу у відповідні органи.

Знаходячись в лісі, в полі необхідно завжди пам'ятати, що вогонь при недбалому з ним зверненні, дуже легко може перетворитися з друга людини – у його злого ворога, нанісши при цьому значну утрату навколишній природі, тваринному світу, добробуту і здоров'ю людини.

У приміщенні пожежа виникає частіше в результаті діяльності людини, а також викидів горючих газів, спалаху електропроводки.

Первинними ознаками пожежі є запах диму і гару в місцях, де вогню не повинно бути. Відмітивши дим, вогонь і інші ознаки пожежі, що починається, необхідно прийняти заходи до гасіння вогню. Загоряння і невеликі пожежі можна загасити за допомогою води, землі, піску. Для гасіння пожежі використовуються відра, лопати, совки, листи фанери, вогнегасники.

Забороняється гасити водою горючі рідини, електропроводи.

При будь-якому спалаху, першочерговим завданням є порятунок людей. При цьому діяти потрібно швидко і упевнено. Необхідно виводити людей з будівлі через звичайні виходи, користуватися ліфтом при цьому заборонено. Якщо вихід відрізаний вогнем то людей треба виводити через верхні поверхи будівлі.

Гасити електричні дроти, що зажевріли, можна лише після їх відключення від живлячої мережі (спільний рубильник на щиті будинку, секції або видалення пробок електричних запобіжників). До відключення струму ізоляцію дротів, що горять, й інші предмети, що зажевріли, потрібно гасити лише сухим піском. Після виключення струму вогнище вогню можна гасити водою, піском або піною з вогнегасника.

При пошкодженні газової мережі в будинку необхідне негайно перекрити газ на введеннях в квартири або на стояках. Якщо на зруйнованому трубопроводі зажеврів газ, необхідно обережно перекрити кран для того, щоб скоротити доступ газу до цього місця. Коли тиск газу впаде настільки що полум'я буде незначним, треба накинути на це місце мокру ганчірку або замазати його глиною або мокрою землею. Гасити водою газ, що зажеврів, не можна.

Дуже часто в руках дітей опиняються сірники. Це приводить до нещастя. Дитина цікава і їй хочеться пограти з вогнем. Але вона не знає, що полум'я яке розгорілося, неможливо швидко загасити силами самої дитини. Вона лякається і ховається. Сховавшись від вогню, дитина не знає про те, що може задихнутися від чадного газу, який виділяється при горінні. Слід попередити дітей про небезпеку таких ігор і не залишати сірників без нагляду. Це ж запобігання стосується і електронагрівальних приладів. Не вимкнена праска створить аналогічну ситуацію де спалахне вогонь.

Водойми взимку. Як треба поводитися на водоймах в зимовий період часу

Льодостав – це період, коли спостерігається нерухомий крижаний покрив на річці або водоймі. Тривалість льодоставу залежить від тривалості і температурного режиму зими, характеру водойма, товщини снігового покриву.

Ранній льодостав, тобто що почався раніше звичайного терміну, можливий у випадках різкого раннього похолодання на річках з повільною течією або невеликих закритих водоймах де течія відсутня.

Особливістю раннього льодоставу в початковий його період є тонкий і неміцний лід, ополонки (частенько припорошені щойно випавшим снігом), дуже тонкий лід прибережної кромки унаслідок досить високої температури, що перешкоджає швидкому і рівномірному нарощуванню товщини льоду за всією площею водойма. Тому особливо важливо, щоб пам'ятали про це діти. Вони люблять ходити на замерзлі озера, річки, кататися на ковзанах, санчатах, забуваючи при цьому, що може лід виявитися тонким і провалишся під лід.

В цілях запобігання проваленню під лід в цей період рекомендується утриматися від виходу на лід, особливо дітей. Ніхто не знає товщини льоду, ніхто не може запобігти біді.

Наша зима особливо небезпечна. Лід при частій зміні температури швидко підтає і дитина не знаючи цього, виходить грати на водойм. І ось тоді на поріг підступає біда: лід тріскотить і провалюється, відкриваючи глибину водойма. Дуже швидко можна опинитися в холодній крижаній воді. Така вода сковує людину, його рухи і важко без допомоги сторонніх вибратися на берег.

Добре якщо ще ти провалився під лід недалеко від берега, на мілководді.

Тоді, при проваленні під лід в прибережній зоні, необхідно вийти на берег, віджати одяг, вилити воду з взуття і, щонайшвидше дістатися до найближчого житла.

Якщо ж біда застала людину на середині водойма або в місцях, де велика глибина, то рятуючи людину необхідно користуватися певними правилами. Рятувати дитину, що потрапила під лід може лише доросла людина. Вона досвідчена і зможе правильно діяти в цих обставинах. Для надання допомоги людині, що потрапила в ополонку забороняється підходити до її краю. Рухатися до постраждалого по льоду необхідно повзучи. Щоб площа опори на лід була якомога більше, допомога надається за допомогою підручних засобів (палиці, ременя брюк, шарфа і тому подібне). Витягнувши постраждалого на берег потрібно віджати від води його одяг і прийняти заходи до швидкої доставки його в найближче житло.

Пам'ятай! Ігри на льоду водойма дуже небезпечні! Краще кататися на санках і ковзанах в спеціально обладнаному для цього місці. Необхідно пам'ятати завжди про небезпеку тонкого льоду і підтавання льоду.

Зимовий період часу. Увага – ожеледиця!

Ожеледиця – це шар щільного льоду, що утворюється на поверхні землі і на предметах, що оточують людину, при замерзанні переохолоджених крапель дощу або туману при невеликій негативній температурі навколишнього повітря.

Ожеледиця представляє безпосередню небезпеку життя і здоров'ю людей, безпечному руху транспортних засобів по дорогах.

Щоб уникнути надзвичайних ситуацій від ожеледиці необхідно:

- виходити з будинку у взутті в найменшій мірі схильного до ковзання по льоду (неслизька підошва);

- посипати піском або сіллю доріжки, сходинки під'їздів житлових будинків;

- особливу увагу звертати на правила переходу проїжджої частини доріг, по можливості користуватися підземними переходами. Потрібно пам'ятати, що на слизькій дорозі гальмівний шлях транспортних засобів подовжується у декілька разів;

- надавати допомогу в пересуванні жінкам і літнім людям;

- надавати першу допомогу постраждалим при падінні на слизькій дорозі (допомогти звестися на ноги, при необхідності допомогти в доставці до лікувальної установи).

Користуючись цими нехитрими правилами людина зможе забезпечити себе в зимовий період часу, коли на дорогах ожеледиця.

Добре кататися взимку з гір на санках. Гори слизькі і санки швидко мчать по снігу, який вже перетворився на крижану гору. Діти спеціально готували таку гору, спеціально для катання готували з снігової гори – крижану. Погано лише те, що такі ж крижані доріжки вони розкочують і в місцях, де ходять перехожі. Потрапляє на слизьку доріжку стара людина, маленька дитина або чиясь мама, сестра і падають. Пройти по таких місцях буває дуже складно. Нерідко такі падіння закінчуються тяжким травматизмом. Боляче і важко тоді цим людям в період лікування. І добре, якщо людина не залишиться інвалідом на все життя. Адже діти, які готують такі доріжки, абсолютно не замислюються про людей, що знаходяться поруч. Якщо ти хочеш приготувати таку доріжку, щоб з друзями покататися, то роби її, будь ласка, не в місцях руху людей, не для перехожих!

Увага під час ожеледиці завжди має бути направлена і на проїжджу частину дороги. В цей час особливо небезпечно переходити дорогу в будь-якому місці. Обов'язково необхідно користуватися підземними переходами: саме там найбезпечніше для тебе. Якщо ж немає підземного переходу в тому місці, де необхідно перейти дорогу, то треба пройти до світлофора і скористатися правилами переходу вулиці по світлофору, пам'ятаючи що гальмівний шлях машин набагато подовжується при ожеледиці. Будь уважний! Пам'ятай, водієві важко відразу зупинити свою машину. І навіть якщо він вчасно натиснув на гальма і колеса зупинилися, і вже не крутяться то в ожеледицю вона продовжує ковзати з такою ж високою швидкістю за інерцією і не скоро ще зупиниться. Переходячи дорогу треба бути гранично уважним і не розмовляти. Уважно спостерігати за дорогою і транспортом, що йде. Про це треба пам'ятати самим і нагадувати тим, хто забуває про небезпеку крижаної траси.

Обережно – ртуть!

Ртуть - метал сріблисто-білих кольорів, у звичайних умовах легко рухлива рідина, що при ударі розділяється на дрібні кульки, в 13,5 разів важче, ніж вода. Температура плавлення - +38,9°С. З підвищенням температури випар ртуті збільшується. Пари ртуті і її з'єднань дуже отрутні. При попаданні в організм людини через органи дихання, ртуть акумулюється й залишається там на все життя.

Встановлена максимально припустима концентрація пар ртуті: для житлових, дошкільних, навчальних і робочих приміщень - 0,0003 мг/м~; для виробничих приміщень - 0,0017 мг/м\ Концентрація пар ртуті в повітрі понад 0,2 мг/м³ викликає гостре отруєння організму людини.

Симптоми гострого отруєння проявляються через 8-24 години: починається загальна слабість, головний біль і підвищується температура; згодом - біль в животі, розлад шлунка, болять ясна. Хронічне отруєння є наслідком вдихання малих концентрацій пар ртуті протягом тривалого часу. Ознаками такого отруєння: є зниження працездатності, швидка стомлюваність, ослаблення пам'яті й головний біль; в окремих випадках можливі катаральні явища з боку верхніх дихальних шляхів, кровотечі ясен, легке тремтіння рук і розлад  шлунка. Тривалий час ніяких ознак може й не бути, але потім поступово підвищується втомлюваність, слабість, сонливість; з'являються - головний біль, апатія й емоційна нестійкість; порушується мова, тремтять руки, повіки, а у важких випадках - ноги й все тіло. Ртуть вражає нервову систему, а тривалий вплив її викликає навіть божевілля.

Дії  при розливі ртуті в приміщенні. Якщо в приміщенні розбитий ртутний градусник:

•        вийдіть з приміщення та виведіть всіх людей, у першу чергу дітей, інвалідів, людей похилого віку;

•        відкрийте навстіж всі вікна в приміщенні;

•        максимально ізолюйте від людей забруднене приміщення, щільно закрийте всі двері;

•        захистіть органи дихання хоча б вологою марлевою пов'язкою;

•        негайно   починайте збирати ртуть: збирайте спринцівкою більші кульки й скидайте їх у скляну банку з розчином (2 мг перманганату калію на 1 літр води), більше дрібні кульки збирайте щіточкою на папір і теж скидайте в банку. Банку щільно закрийте кришкою. Використання пилососа для збирання ртуті - забороняється;

•        вимийте забруднені місця мильно-содовим розчином (400 грамів мила й 500 грамів кальцинованої соди на 10 літрів води) або розчином перманганату калію (20 грамів на 10 літрів води);

•        закрийте приміщення після обробки так, щоб вони не були з'єднані з іншими приміщеннями й провітрюйте;

•        утримуйте в приміщенні, по можливості, температуру не нижче 18- 20°С для скорочення строків обробки протягом проведення всіх робіт;

•        почистіть й промийте міцним, майже чорним розчином марганцівки підошви взуття, якщо ви наступили на ртуть.

Якщо ртуті розлито більше, ніж у градуснику:

•        зберігайте спокій, уникайте паніки;

•        виведіть із приміщення всіх людей, надайте допомогу дітям, інвалідам і людям похилого віку - вони підлягають евакуації в першу чергу:

•        захистіть органи дихання хоча б вологою марлевою пов'язкою;

•         відчинить навстіж всі вікна ;

•         ізолюйте максимально забруднене приміщення, щільно закрийте всі двері;

•         швидко зберіть документи, цінності, ліки, продукти та інші необхідні речі;

•         виключіть електрику й газ, погасите вогонь у грубках перед виходом з будинку;

•         негайно викликайте фахівців через місцевий державний орган з питань надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення. У крайньому випадку - зателефонуйте в міліцію.

Боротьба з великою кількістю ртуті і її парів дуже складна. Хіміки називають її демеркуризацією. Демеркуризація проводиться двома способами:

•         хіміко-механічним - механічний збір кульок ртуті з подальшою обробкою забрудненої поверхні хімічними реагентами  (після такого способу  обробки приміщення  вимагає посиленого провітрювання);

•         механічним - механічний збір кульок ртуті з поверхні з наступною заміною підлоги, штукатурки або капітальним ремонтом будинку (цей спосіб може застосовуватися разом з хіміко - механічним).

Якщо ви виявите або побачите кульки ртуті в будь-якому іншому місці, будь ласка, негайно повідомте про це в місцеві органи з питань надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення або  міліцію.

Поведінка

на вулицях і дорогах у зимовий період

 Мета. Розширити поняття дітей про рух на дорогах взимку: під час ожеледі, снігопаду, заметів. Розвивати навички правильної і безпечної поведінки, вміння орієнтуватися на дорозі. Виховувати увагу під час руху на дорогах.

Обладнання: таблиці, ілюстрації

 Хід заняття

І. Організаційний момент

ІІ. Основна частина заняття

     1. Читання вірша вчителем

Зима – це радість, лижі, сміх,

Це ковзанка, це гірка, сніг.

Фортеці, сніжки – це розваги1

В зими свої є переваги.

Але дорога, безперечно,

Зимою дуже небезпечна.

А те, що слизько – всім на втіху!

Та водієві не до сміху!

Дорога, як каток блищить –

Машину враз не зупинить!

В зимовий час, та що й казати,

Дорогу треба посипати!

Усе робити до пуття,

щоб відбувалося тертя.

А пішоходи – пильні будьте,

Дорожніх правил не забудьте!

2. Теоретичні повідомлення

Вчитель:

- Взимку дороги особливо небезпечні, оскільки випадає сніг і засипає їх. Від морозу сніг замерзає і дорога робиться особливо слизькою, як каток. Тому їх треба посипати піском, щоб відбувалося зчеплення коліс з дорогою, тобто тертя. Але дорогу посипали, а сніг іде й іде, дорога знову робиться слизькою. Машинам треба їхати, їх заносить на поворотах так сильно, що може крутити навколо своєї осі, як карусель. У таких випадках найчастіше трапляються ДТП з важкими наслідками. Водієві важко впоратися з керуванням. Тому взимку треба бути особливо обережним. «Береженого й Бог береже.»  

А це означає, що не можна ковзатися на тротуарі, а тим більш на проїжджій частині дороги. Машину на слизькій дорозі зупинити неможливо. Гальмівний шлях транспортного засобу на слизькій дорозі збільшується у два – три рази. Хоч на колеса одягають зимову гуму з шипами, яка поліпшує зчеплення з дорогою, але це мало допомагає, коли дороги слизькі.

      Ви – пішоходи. Тому подумаймо разом, як вберегти себе від ДТП. Почнемо з того, що взимку треба бути особливо уважними на дорозі.

 Правила поведінки

на вулицях і дорогах у зимовий період

·        Коли ви рухаєтеся по тротуару, то не поспішайте, не біжіть, бо можете  посковзнутися і впасти.

·        Ніколи не ковзайтеся, щоб не збити інших людей, які рухаються поруч, а ще тому, щоб не виїхати на проїжджу частину, бо це дуже небезпечно.

·        Не ходіть близько біля краю тротуару, щоб вас не зачепила машина, яка випадково втратила керування

·        При переході дороги будьте особливо пильні. Переходьте її лише на переході й уважно придивляйтеся, щоб не було поблизу машини. Або тоді, коли транспортні засоби вже зупинилися.

·        Ніколи не перебігайте дорогу навіть коли немає транспортних засобів, бо по слизькій дорозі бігти небезпечно.

·        Не катайтеся на ковзанах по тротуару чи дорозі – це небезпечно.

·        Ніколи не чіпляйтеся до транспортних засобів, щоб прокататися з «вітерцем». Це приведе до тяжких трагічних наслідків.

·        Ніколи не спускайтеся з гірки на санчатах або лижах з тієї гірки, що веде на дорогу.

·        Залізниці взимку також небезпечні, адже скрізь слизько. Якщо виникає потреба перейти залізничну колію, то будьте уважні.

·        Не грайтеся в рухливі ігри поблизу проїжджої частини. Не штовхайтеся, щоб не потрапити під колеса автомобіля.

·        Коли чекаєте на зупинці громадський транспорт,  ніколи не ставайте на край тротуару, тому що можете посковзнутися самі або ненароком хтось може штовхнути вас, і ви потрапите під колеса.

·        Поводьтеся на вулиці та зупинці культурно, чемно, адже соромно бути невихованим.

·        Обходьте транспортні засоби дуже уважно, коли обмежена чи недостатня  видимість. Як каже народна мудрість «Сім раз відмір, а раз відріж».

·        Зимова дорога криє в собі небезпеку, тому зосередьте на ній всю уваг

ІІІ. Підсумок заняття

      Питання для закріплення

-         Чому взимку на дорозі треба бути дуже уважним?

-         Чому взимку зростає гальмівний шлях транспорту?

-         Як треба рухатися по тротуару?

-         Як треба переходити дорогу?

-         Чому взимку не можна гратися поблизу дороги?

-         Чому не можна кататися з гірки, що виходить на дорогу?

-         Чим може кінчитися для людини неправильна поведінка на дорозі?